Сурогати

Знайти слова, сказати в очі Відверто, все і без прикрас, Щоб відзвичаїти охочих Кривити серцем раз по раз На людях ревно вболівають За спільну ціль і результат, А поза очі обливають, Погноєм власних сурогат Плюють у душу, зневажають З відкритим, праведним лицем На чому лиш не виїждають, Назвавшись профі, фахівцем… Хто привілей дав на жорстокість?... Continue Reading →

Заблуди

Не встигаєш закритись від злоби, Що лавиною вогнища ллє. Від чужого смердючого дзьоба, Що в лице тобі гниллю блює. Не встигаєш накинути лати, Що заглушують затхлості рик. Треба час, щоб від-оторопіти, Поки лиється брудом той крик. Неможливо вбезпечити серце Від підстав і підлот мовчазних. Лиш пост фактум відкриєш люстерце, Що показує всіх підставних. Не так... Continue Reading →

Powered by WordPress.com.

Up ↑