В мені сидить старий черв’як Бажання все порвати. Втекти, облишивши все так. Світ за очі сховатись. Канави риє взад-вперед Від розуму до серця. Суцільний м’яз, а не скелет, Ніяк не схаменеться. Невтішні радості йому У побуті буденнім. Шукає вади і пітьму В постійності блаженній. Спокійно жити не дає Гризе паскудно серце. Відкрити цілий світ зове,... Continue Reading →
Cон
Відкрию двері я навстіж, Втечу далеко, босоніж, В казковий світ із див й чудес, До мудрих звірів із небес. Туди, де літо і тепло, Де в лева інше ремесло - Казки читати перед сном, У ліжку, що було човном. Там колискові, раз по раз, Співає птаха-водолаз. А білі мамонти-слони Смакують сині кавуни. У тому світі... Continue Reading →
Ана Марікò 