Чекала довго і терпляче Топила в серці жаль й слова Шукала правду, мов на здачу Знайшла лиш холод. Так бува… Ступала боязко, ледь чутно Кричала голосно в душі. Знайшлось загублене суєтно. Пропало зайве. Ми чужі. Відкрила очі. Правда коле. Закрила серце. Все болить. Прощання час. Будися, воле! Пора нажите попелить.

Якби ти був, я б розказала Як важко встати із колін Іти вперед, мов повна сили І посміхатись, мов без змін Як все болить у перший тиждень Коли нове вперед веде... А мусиш йти, без застережень, Вперед, бо шлях туди іде Як сильно хочеться спинити Хоч на хвилину часоплин Вдихнути вітру й спорожнити Душевну глиб... Continue Reading →

Своя земля - це грунт що під ногами? Чи може свій участок у селі? Чи край, що простягається шляхами? Це - більше! Всі ці значення - малі. Своя земля - це віра. В ній легенди, Традиції і звичаї віків Усе, що формувало наші гени Усе, що передалось від батьків Своя земля - це мудрість. В... Continue Reading →