Слова, що бентежать душу
Люблю почуватись слабкою Тендітною, наче роса М‘якою, мов пух, і легкою Стрімкою, мов літня гроза Люблю зупиняти твій погляд Сміятись, немов я дитя Мовчати, знаходячись поряд, І слухати серцебиття Люблю сперечатись про сутність, Шукати в чім правда життя Твоя об’єктивність і ясність Міняють світогляд й чуття Люблю, що не треба ховати Ні злість, ні зневір’я,... Continue Reading →
Сердечних слів і дій душевних - Щасливих спогадів хорал, Тепло в очах, любові повних - Мій найцінніший арсенал ⠀ Відверті й добрі, щирі друзі, Ваша підтримка в пори гроз - Мій тил і захист. В цій кольчузі, я вберігаюсь від проноз. ⠀ У дні бурхливих війн за волю В часи непевні, повні стум, Коли душа... Continue Reading →
Спасибі за те, що були ви В моєму житті дотепер. Спасибі за те, що плили ми В одному човні між галер. Прекрасно було зустрічатись, І разом іти в новий день. Прекрасно було працювати Пліч-о-пліч, під ритми пісень. Натхненні були наші будні - Крилаті, у штиль й ураган. Сумлінні, стрімкі, незабутні - Куди б не подув... Continue Reading →
Прощай і не тримай образи, Прощай і опусти кинжал. Війна закінчена на фразі: "Я розлюбила. Це фінал" Не треба приводів шукати І обривати пір'я з крил, Не варто віру підривати - Нас ще покличе небосхил! Прошу, зоставимо дробити Цей світ смарагдових садів, Що надихав нас так любити, Аж кожен потайки радів. Не залишаймось у безсонні... Continue Reading →
Ана Марікò 