Спазми хвиль надії

Спазми хвиль надії, що така жадана, Б’ють душі бескиди, страхом зацькувані. То погладять ніжно, то пекуче вдарять - То відродять віру, то її затьмарять. Чи надії вітер, човен мій гойдає, Що назустріч цілі шлях свій прокладає? Чи акули страху так женуть у море Мій ковчег недужий, щоб втекти від горя? Байдуже, не здамся, щоб дійти... Continue Reading →

Білий бій

Не зупинятись, не спинятись, Нізащо в світі, бій іде! Один ще поштовх, не здаватись! І серце ритм свій віднайде. І що, що страшно, очі в очі, Із ворогом цим, сам на сам. Хоч бій нерівний і пророчий, Я кину виклик небесам! В легені подих протискаю, Тримаю рівний інтервал. На грудях руки, ритм шукаю, Не вірю... Continue Reading →

Powered by WordPress.com.

Up ↑