Відпускаю

Я відпускаю свою волю
Я відпускаю міць й напір
Я відпускаю з-під контролю
Думок й емоцій лютий спір
Що мучить серце тим, що треба
Що хочу-мушу, як іти
Я відпускаю всі потреби
Чужі й свої. Час віднайтись.

Я дозволяю все не знати
Не планувати, не могти
Я дозволяю не ламати
Свої недо-, щоб осягти
Як відчувати час і тіло
Бажання, прагнення і страх
Себе любити щиро, вміло
Від п‘ят до зморшок на вустах

Я вибачаю всі невдачі
Проступки, кривди й помилки
Що грузом всілися на плечі
Щоб в крила вбитись, мов кілки
Я дякую їм за науку
За вишкіл духу, глузду гарт 
Що витримала їхню муку
Що показали фініш й старт

Я зупиняюсь, щоб відкритись,
Прийняти все, що не прийшло
Любов впустити, щоб зцілитись
Лишити все, що відійшло

Я видихаю. Час звільнитись.
Щоб обновити щастя суть
І розцвісти, а не схилитись
У днях, що швидко промайнуть

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Powered by WordPress.com.

Up ↑

%d блогерам подобається це: