Надщербилось

Надщербилось, не розбилось
Ще не встигло. Від ярма.
Гостра скалка відкололась
Більш суцільності нема

Роз’ятрилася щілина - 
Невеличка, а мрячить
Щирість й шана по краплинах
З неї капає, біжить 

Витікає небайдужість
Вся відвертість і любов
Розум править про тверезість
Й сліпоту: «Прозріла знов?

Скільки раз так попадалась
Ти на ласку для мети?
Не впізнала? Захищалась?
Ось клубок твій. Розплети.»

Розплітаю…  Крізь щілину
Нитку правди я тягну -
Ріже пальці безупину
Коле очі… Проковтну

Надщербилось, не розбилось…
Рана згоїться. Дай час
Щось пропало, щось з’явилось
Шрами - мудрості каркас

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Powered by WordPress.com.

Up ↑

%d блогерам подобається це: