«Право писати» Джулії Кемерон: розпише кожного охочого
Часто люди, які починають писати, не довіряють собі, вважають текст недоречним, банальним або взагалі нецікавим. Я теж раніше почувалась невпевненою у власних силах та сумнівалась, чи виходить у мене висловлювати свої думки цікаво. Проблему загострювало оточення, яке не підтримувало на початках, а критикувало, керуючись стереотипом «письменником треба народитись». Книга Джулії Кемерон прибрала цей бар’єр, допомогла мені повірити в себе, розписатись та повернутись до письменництва. Завдяки її вправам я змогла виписати певні душевні питання, що сприяло їх вирішенню. Раджу книжку всім, хто хоче писати та не знає з чого почати.
«Дерево йоги» Б. К. С. Айенгара: щось більше, ніж фізичні вправи
Моє знайомство з йогою розпочалось у 2010 році. Шукаючи свій путь в ній, я мала справу з різноманітними школами та викладачами. Та саме ця книга дозволила зрозуміти, що йога – це шлях, який обираєш свідомо, що кожна асана, з дня у день, дає твій персональний результат. Тут немає швидких успіхів, а плоди з’являються тоді, коли практика стабільно зростає та міцнішає. Моя персональна практика – моє персональне дерево, і лише його зростання має значення. Все інше – шум вітру, що колише його гілки.
«Нелюбима дочка» Пег Стріп: «Зло сильніше добра», або якою мамою не треба бути
Як новоспечена мама я шукала відповіді на абсолютно нову для себе тему материнства. Перечитала понад 10 книг про виховання, поки не наштовхнулась на цю. Книжка розповідає про те, як на наш світогляд і сприйняття життя впливають стосунки з матір’ю; чому пережите в дитинстві не залишає у дорослому житті. Діти засвоюють модель поведінки мами на підсвідомому рівні, і згодом, або наслідують її несвідомо, або працюють свідомо з тим, щоб її змінити. Раджу прочитати цю книгу всім батькам аби знати, як не травмувати свою дитину та не передавати згубні моделі поведінки у наступні покоління.
Більше вражень про «Нелюбиму дочку» тут: https://anamariko.com/2019/09/17/peg-streep-unloved-daughters/
«Джерело» Айн Ренд: про вміння залишатись собою, навіть коли суспільство це не схвалює
Трилогія «Айн Ренд «Атлант розправив плечі» надзвичайно відома, проте я більше люблю її інший роман – «Джерело». Для мене ця книга є джерелом сили на натхнення в моменти морально-психологічного виснаження.
У романі авторка висвітлює актуальні для сьогодення теми конформізму та нон-конформізму в професії та житті. Він вчить, що незламність, здатність залишатись вірним собі та сила протистояти натиску соціуму – критично важливі. Якщо здатись – втратиш свою сутність та скотишся до посередності.
«Герой і Бунтівник» Маргарет Марк: варто прочитати кожному маркетологу та копірайтеру
Книга на перетині психології та брендингу описує 12 ключових архетипів. Хоча вже й з‘явились нові архетипи, та основа залишається основою. Праця Марк вчить розрізняти та розуміти їх, а також бути послідовним в їх застосуванні. Перекладаючи на маркетингову мову – вона допомагає усвідомити, що тональність комунікації, кольори, відтінки та напівтони – це важливе джерело інформації про бренд, а не «заморочка» для підвищення його вартості.
«Я чую вас наскрізь» Марка Гоулстона: вчить слухати, щоб чути, а не слухати, щоб відповідати
Люди часто говорять не те, що хочуть сказати, не те, що мають на увазі, та не те, що думають. Раніше я вважала, що розумію, що прагне сказати співрозмовник. Поки він ділився своїми думками, я в голові продумувала репліки у відповідь. Інколи навіть перебивала, щоб відповісти. Так робить більшість. Після того, як прочитала працю Гоулстона, почала працювати над своїм навиком слухання без очікування та впевненості в тому, що знаю, що хоче сказати співрозмовник. І мені відкрився глибокий світ міміки, жестів, емоцій та сутності слів співбесідник. Безумовно, ця книжка допомагає розібратись в нюансах спілкування та налаштовує на правильну практику. Спробувавши її, вже не хочеш діяти по-старому.
Інтерв’ю для reklamaster.com тут
Ана Марікò 
Напишіть відгук