ПрофКниги 2018: Бо Бьорлінгем – Малі Гіганти

Підзаголовок: Компанії, що обрали велич, а не розмір

Книга досліджує явище локальних компаній, які вирішили рости не через масштабування, розширення та захоплення нових ринків, а через удосконалення власного бізнесу. При цьому розмір компаній – не обов’язково малий. Тут є і компанії на 4 людини, і компанії, в яких понад 1000 працівників.

Якщо будете вибирати, яку одну бізнес-книгу прочитати на рік – це одна із тих небагатьох, яку варто. І варта у ній – кожна сторінка.

Надзвичайно надихаюча та цікава книга.

Декілька цитат для натхнення:

  • Цінності не ламаються. Вони розсипаються.
  • Найбільший конкурент – посередність
  • Якщо ви хочете мати вибір, за нього слід поборотися. Успішні бізнеси завжди отримують безліч пропозицій до зросту від усіх довкола – клієнтів, співробітників, івнесторів, постачальників, конкурентів. Якщо ви дозволите їм зробити цей вибір за вас, то втратите можливість прокладати власний курс.
  • За іронією долі два джерела найбільшого тиску – працівники та клієнти – водночас обумовлюють і визначають ваш успіх.
  • Усі генеральні директори малих гігантів постійно наражаються на одну і ту саму проблему. Їм необхідно утримувати інтерес і запал найкращих співробітників, аби не втратити їх…
  • Малі гіганти існують для того, щоб створювати можливості для працівників і відкривати нові обрії у своїй справі. Зростання для них – лише побічний наслідок успіху в досягненні цих основних цілей.
  • Запал малого гіганта спричинений, зокрема, визнанням ролі бізнесу в позитивних змінах у житті людей довкола. Це розуміння спільне для всіх компаній у цій книзі, і воно зумовлює близькість цих компаній до працівників, клієнтів, постачальників та місцевих громад. Така близькість – водночас і велика нагорода, і одне з ключових джерел їхнього запалу.
  • Існує різниця між людьми, що витрачають власні час та кошти на благодійну справу, і корпораціями, які вкладають в це час і гроші інших. Діяльність малих гігантів узгоджується з цією відмінністю. Вони не тільки уникають ініціатив, що мають приховані мотиви, а й дотримуються правила, що благодійний вчинок є виявом щедрості і підтримки тільки якщо він особистий та скромний (хоча й не конче секретний).
  • Гостинність складається з 5 основних цінностей, від головної до найменш важливої: небайдужості одне до одного, турботи про гостей, про спільноту, постачальників, а також уваги до інвесторів і прибутковості закладу.
  • Почуття співтовариства ( тобто почуття спільності справи між компанією, співробітниками, клієнтами та постачальниками) стоїть на трьох китах.
    • 1 – компанія повинна бути чесною, а не показувати довколишньому світові фальшивий образ.
    • 2- комапнія мусить бути надійною, професійною і дотримуватись слова.
    • 3- для почуття співтовариства необхідні безпосередні емоційні зв’язки між людьми, що дбають одне про одного.
  • Почуття співтовариства з клієнтами та постачальниками – один з найпотужніших бізнес-інструментів компанії.
  • Невеликий секрет близьких взаємин компаній із постачальниками та клієнтами. Зазвичай головну роль у створенні міцних зв’язків відіграє зовсім не керівництво на вершині ієрархії. Саме менеджери та співробітники день у день займаються цим бізнесом. Саме від них залежить сприйняття компанії у довколишньому світі.
  • Головна іронія полягає в тому, що незважаючи на весь винятковий сервіс та просвітлену гостинність малих гігантів, їхні клієнти – на другому місці після співробітників. Отже, працівники і є головним пріорітетом малих гігантів.
  • Малі гіганти зламали секретний код мотивації працівників. Взаємини з працівниками і компанією – основа їхнього запалу. Одне не можливе без іншого. Запал можливий лише за умови, що переважна більшість працівників люблять свою роботу, відчувають власну цінність, підтримку і натхнення, бачать перед собою можливості навчатися та зростати, – іншими словами, їм подобається їхня справа, колеги, і шлях, яким йде компанія. Решта складових, що роблять компанію видатною – чудовий бренд, неперевершені продукти чи послуги, прекрасні стосунки з клієнтами та постачальниками, провідна роль у спільноті – залежать від тих, хто з дня на день працює на неї. Ідеться не тільки про моральний дух. У компаній, позбавлених запалу, також повно задоволених співробітників, а в компаніях із запалом – багато нещасних. Ідеться не тільки про премії, переваги і зарплатню, хоча вони також важливі. На робоче середовище компаній із кієї книги впливає дещо більше. Близькість – ось необхідна, якщо не єдина, умова процвітання компаній, яка надає усім причетним глибоке відчуття приналежності. Під близькістю я маю на увазі настільки міцні взаємини, за яких працівники не мають сумнівів, що компанія, її керівник та їхні колеги дбають про них особисто і залишатимуться поряд у горі, і в радості, доки ті виконують свою частину угоди.
  • Компанія, яка функціонує, але не приносить прибутку, щось робить неправильно. Десь ви недогледіли. Бізнес не буває неприбутковим. Якщо він не приносить доходу, ви небезпечно близькі до розорення, а це безвідповідально стосовно ваших працівників. Вони можуть втратити роботу. Як керівник ви зобов’язані отримувати прибуток. Кожному з нас потрібен маленький внутрішній бухгалтер, який час від часу казатиме: «Агов, йолопе, що ти робиш?»
  • Мій віце-президент панькався з працівниками замість керувати ними. Він створив середовище, у якому людей не хвилювали правила і стандарти. Вони думали: «А, це вигадки Джея (президента). Працівників не навчали, не виховували, не підказували їм правильний напрямок. Підхід віце-президента був такий: «Зроби так, щоб не виникало проблем. А якщо вони з’являться – я допоможу». Але ж якщо дитина запхне собі до рота детальку, ви витягнете її. Якщо плита загориться, ви її просто погасите. Ви не запитуватиме: «Чому це сталося? Хто це зробив? Чого їм варто навчитися?». Віце-президент створював комфортне для себе середовище замість того, якого прагнув я – налагоджена робота систем по всій компанії, які дозволяють уникнути більшості проблем за умови, що люди керуються цими схемами.
  • Вони (працівники) завжди помічають вашу поведінку. Можете скільки завгодно запроваджувати бонусні програми, проводити вечірки і зустрічі для підняття морального духу, а потім один раз зірватися на когось – і все це перекреслити. Чи кричав я, коли був молодшим? Так. Я не розумів ролі начальника. Я мусив вивчити різницю між помилкою, яку можна пробачити, і обурливою поведінкою.
  • У хорошій, складній роботі, без «телячих ніжностей» нікуди. Тим паче, у видатній роботі. Людям необхідно відчувати гордість і знати, що вони роблять щось вартісне.
  • Для успіху малого гіганта необхідно стежити за фінансовою звітністю, захищати валовий прибуток і мати життєздатну бізнес-модель
  • Філософія росту малих гігантів: це ніби плисти рікою з багатьома протоками. Так, іноді ви замислюєтеся, чи входять ця притока до вашого маршруту, але ви дотримуєтесь курсу, адже знаєте кінцевий пункт призначення своєї подорожі.
  • Компанія повинна зосереджуватись на баченні, а не на одному підприємцеві. Тоді, навіть якщо я відійду від справ, баченню нічого не загрожуватиме.
  • Найбільший виклик малого гіганта – зберегти запал.
  • Запал – своєрідний бізнес-відповідник харизми. Люди прагнуть іти за харизматичними лідерами. Компанії із запалом мають риси, завдяки яким люди хочуть бути їх частиною.
  • Неможливо мати запал без лідерів, які так почуваються щодо діяльності своїх компаній. Якщо їм не подобається бізнес, якщо вони не вважають справу цього бізнесу життєво важливою, якщо не переймаються винятковістю свого продукту чи послуги, ніхто інший тим паче цього не відчуватиме.
  • Малі гіганти зосереджені на стосунках компанії з різними діячами – працівниками, клієнтами, спільнотою та постачальниками. Чому? Частоково, без сумніву, через те, що ці стосунки само собою приємні та вигідні. Але також міцність таких зв’язків показує, наскільки компанія здатна надихати людей, а її здатність надихати – найкраща міра цінності компанії. Якщо люди ставляться до неї так само пристрастно, як і засновники та керівники, фінансові результати не забаряться.
  • Малі гіганти знають  і про крихкість таких відносин (стосунки компанії з різними діячами – працівниками, клієнтами, спільнотою та постачальниками). Вони залежать від рівня довіри та близькості, які дуже легко втратити. Для цього вистачить і дещиці недбалості. Варто відволіктися, припинити працювати над тим, що пов’язує вас із людьми, з якими ви ведете бізнес, – і ця близькість зникне, довіра розтане, а зв’язки розірвуться. Це може статись з багатьох причин. Найчастіше – коли лідери компанії зосереджуються на зростанні чи прибутковості не як на побічних продуктах добре керованого бізнесу, а як на цілях у собі.
  • Я завжди думав, що секрет успіху полягав у показниках утримання клієнтів – але це не так. Річ у тім, аби вчасно наймати правильних людей і вчасно звільняти неправильних.
  • Зрештою, у бізнесі легко сплутати розмір із величчю, а збільшення з удосконаленням. Обравши велич замість розміру, малі гіганти нагадують нам різницю між цими двома поняттями, ставлячи цікаве запитання: що робить компанію величною?
  • Бізнеси – цеглинки не лише економіки, але й усього життєвого устрою. Вплив їхньої діяльності виходить далеко за межі царини економіки. Вони формують спільноти, у яких ми живемо, цінності, яких ми дотримуємося, та якість наших життів. Якщо бізнес не дотримується високих стандартів, страждає все суспільство. Малі гіганти дотримуються стандартів ліпше за всіх. Чим більше їх ставатиме – тим кращим зрештою буде і наш світ.

Книга буде цікавою: власникам бізнесу, стратегам, старт-аперам, маркетологам та всім, кого цікавить побудова визначного бізнесу не лише заради грошей.

У книзі про компанії/бренди: про американські локальні компанії. Anchor Brewing, CitiStorage, Clif Bar Inc., ECCO (не взуття), Hammerhead Productions, O.C.Tanner Co., Reell Precision Manufacturing,  Rhythm & Hues Studios, Righteous Babe Records, Selima Inc., The Goltz Group, Union Square Hospitality Group, W.L.Butler Construction, Zingerman’s Community of Businesses

Якість тексту: легка форма, цікаво, не академічно, якісний український переклад. Дуже достойний текст.

Кількість сторінок: 317

А перечитати? – книга варта того, щоб її регулярно перечитувати, коли збиваються орієнтири і знову тягне на масштаб на шкоду якості.

Оцінка: 5/5

№2018: 15/75

Наступна: Джейсон Фрайд та Девід Хайнемайєр Хенссон – ReWork

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Powered by WordPress.com.

Up ↑

%d блогерам подобається це: